Мелітополь

Старий дуб в закинутому парку залізничників біля вокзалу.

Наступного дня випав сніг. Йдемо приватним сектором.

Вниз старими сходами.

Дійшли до Кізіярського струмка (місцева «річка-вонючка») та перейшли його.

Трошки за містом — пішохідний місток через іригаційний канал Р-9.

Ще ракурс на місток.

Від кладовища до краю приватного сектору є пряма дорога навіть трохи з покриттям. Тут майже ніхто не їздить та не ходить.

Наступного ранку різко вдарив мороз та вкрив все красивим інеєм.

Подекуди було схоже на інфрачервоні фотографії.

Грунтівка в саду.

Іній вкрив тополі від коріння до вершин.

Листя дуба в інеї.

Іній протримався лише пару годин.

Пройшли повз колишній кінотеатр «Зірка» серед приватного сектору. На час розвовіді тут була політична партія. Зробили огорожу, працевлаштували собацюр. Йшов час, змінювалися орендарі, і всі потроху щось добудовували до боків, ігноруючи задум архітектора.

Один з провулків приватного мікрорайону Червона гірка. В перспективі — поля за Молочною річкою. Поля ті вже за міською смугою.

Ця відкрита галявина серез приватних будинків існує завдяки опорі ЛЕП, як я думаю.

В саду багато слідів зайців.