Поки їхав на ті відстійники, побачив одночасно трійку червоних жигулів в калюжі.
Як псевдоінтелектуально провести час в Мелітополі, коли дощ майже не зупиняється?
Поки їхав на ті відстійники, побачив одночасно трійку червоних жигулів в калюжі.
В одному місці на самісінькій границі міста є насип серед будівельного та іншого сміття. Серед того сміття старці пасуть своїх кіз. Ще тут якийсь шматок естакади стирчить.
Є й декілька каркасів прямокутних відстійників.
Видно й канал для відведення очищеної води, але його ще не з'єднано з річкою Молочною. Річка одразу за деревами. За нею на задньому плані вже одне з найбільших сіл України — Костянтинівка.
Вид на приватний сектор з тих відстійників.
Тут зимують собаки. Ось один з них.
Виїхали з-під хмар. Дивимось, як вони висять над Мелітополем.
За Садовим буде окружна дорога, а одразу за нею буде видно як стирчить труба над поверхнею землі. В цій трубі канал іригаційний канал Р-9 мав перетинати річку Молочну таким же чином, як у восьми кілометрах звідси він перетинає річку Тащенак (див. у моїй іншій розповіді про Мелітополь).
Там, на горі видно споруди відкритої ділянки каналу. Це шлях для аварійного зливу води з верхнього б'єфу каналу.
Труба має діаметр близько трьох метрів. Всередині гарна реверберація. Треба резонує на частотах трохи вище за ноту сі-бемоль. Якщо таку ноту заспіваєте, то ехо тягтиметься близько десяти секунд.
Відео зсередини труби каналу Р-9.
Всередині було трошки сміття, думав, що буде більше. Написів на стінах небагато. Світло, яке видно в глибині, то від дірок. Дірки повирізали автогеном крадії металолому.
Власне через цю дірку.
Далі труба йде під землею, але в глибині знов видно світло. То є теж від крадійських дірок.
Заліз на трубу, зробив світлину з Молочною річкою.
Ця труба потім десь два кілометри вкрита землею. Там знов перетинає водойму — озеро Сага. А ще далі, знов близко двох кілометрів, починається відкрита бетонна ділянка каналу, куди з труби й мала виливатись вода. До того місця я не поїхав.
Територія навколо озера Сага має статус заказника та називається «Цілинна ділянка».
Дорога в село Костянтинівка. На узбіччі — банер «Дякуємо за чисті узбіччя» та сміття біля нього.
Штучний ліс з хвойними та листвяними ділянками. Є декілька галявин на кшталт цієї.
Після лісу круча. На кручі тій сміття, майбутній культурний шар. Видно далеко.
В Запорізькій області наче вирішили не писати назви зупинок громадського транспорту.
Над містом декілька днів ходили хмари. Апокаліптичні,
величезні,
але симпатичні.
Спіймав цей останній промінь серед хмар з вікна поїзда.
