Одна з найбільш нудних розповідей про Мелітополь в інтернеті. Сіра зима, та ще й пішов між могил гуляти.
Раніше я писав, що на маршрутках, які тут замість автобусів, пишуть напрямки, а не номери маршрутів. Це трохи змінилося: тепер номери подекуди є. Здається, що номери не дуже збігаються з історичними маршрутами, але вони й не повинні. Стільки часу минуло.
Старе, давно закрите, багатокультурне кладовище на Червоній гірці. Цитую спостереження свого батька: могили в основному орієнтовані головою на захід, ногами на схід. Є інші, з бетону, які орієнтовані головою на північ, ногами на південь — так ховають караїмів.
Тюркська мова, майже турецька, записана кирилицею. Якщо це прочитати туркові, то турок зрозуміє.
Неподалік — єврейське кладовище. Багато років у зіпсованому стані. Майже без дерев, але самі могили мають вигляд стовбурів без гілок.
Кажуть, що то всілякі антисеміти плюндрують могили. Можливо. Сам я не бачив.
У кутку великого фруктового саду — невеличкий занедбаний парк. Пара доріжок, пара грунтівок, пара стежок.
В тому парку стоїть старий будинок, до якого підбудували готель за радянських часів.
В старому будинку був дуже давно музей садівництва, а потім ресторан «Дача Філібера» (або «Фелібера», ніхто не знає). Будиночок був понівечений, можна було зайти подивитись на написи на стінах, вкритих сажею від пожежі.
Мозаїка.
Посеред саду є малесенький пагорб з чотирма соснами. Тут поховано лікаря та засновника саду, який жив на початку двадцятого століття. В місті небагато цікавинок, тому здається що ця могила стала одним з пунктів зупинки весільних фотосесій. Як ідеш по піску до пагорба, то в піску бачиш багато дірок від довгих каблуків наречених.
Раніше я не знав, що це могила. Тут не було нічого крім сосен та землі. Діти іноді сюди бігали, бо пагорбик серед саду виділяється.
Після розпаду СРСР прізвище «Корвацький» почало носити вітром. Сади, які неофіційно, в народі називали садами Фелібера, дехто став називати «садами Корвацького», хоча сади давно вже належать особам з іншими прізвищами.
В іншій частині саду — іригаційний басейн, який наповнювали зі свердловини поруч. Басейн в народі називався «Квадрат». Купатися було заборонено завжди, але люди купалися тут і бухали. Зараз сад вже придумав, як поливати дерева без басейну, та занедбав його. Виглядає тепер ось так:
Житлові дев'ятиповерхівки за деревами називали «дробі», бо вони мають номери вигляду 36 дріб N, де N — це число від 1 до 9, наприклад, 36/5.
Стріт-арт в одному з багатоквартирних дворів. Ну, який є.
