Богуслав

Музей письменниці Марко Вовчок мені не сподобався.

Схоже, що в місті нема громадського транспорту, хоча може я просто не встиг побачити. А я не побачив жодної маршрутки, крім приміських. Є таксі.

Приємно поблукати тихими вулицями після київського шуму.

Собака мирно спить в коридорі магазину, тому що тут не так спекотно, як на вулиці.

Міст через Рось в центрі міста.

Рось під мостом.

Місцева цікавинка: гранітне оголення. Це досить велике поняття, яке включає весь граніт який можна побачити в місті, але мітка на карті стоїть там, куди народ ходить купатись. Зробили тут собі купальню, та трошки поміняли природній вигляд.

З високого берега до купальні йдуть сходи.

Місточок, яким можна дістатись іншого берега.

Інший берег — це острів. На ньому — каміння та стежки.

Каміння та стежки.

Одна із стежок йде вниз до струмку.

Струмок є рукавом Росі. Можливо, він грає роль обвідного каналу — неподалік влаштовано невеличку електростанцію.

Канал до тієї електростанції.

Вулиця Острів.

Автостанція розташована як раз на цьому острові.

Півтори або дві години в маршрутці за 75 гривень та потрапляєш з тиші маленького міста у залізобетонний мурашник Видубичів.