Мелітополь

Раніше я писав, що на маршрутках, які тут замість автобусів, пишуть напрямки, а не номери маршрутів. Це трохи змінилося: тепер номери подекуди є. Здається, що номери не дуже збігаються з історичними маршрутами, але вони й не повинні. Стільки часу минуло.

Кладовище

Старе, давно закрите, багатокультурне кладовище на червоній гірці. Цитую спостереження свого батька: могили в основному орієнтовані головою на захід, ногами на схід. Є інші, з бетону, які орієнтовані головою на північ, ногами на південь — так ховають караїмів.

Тюркська мова, майже турецька, записана кирилицею. Якщо це прочитати туркові, то турок зрозуміє.

Неподалік — єврейське кладовище. Багато років у зіпсованому стані. Майже без дерев.

Дерев нема, але самі могили мають вигляд попиляних дерев.

Кажуть, що то всілякі антисеміти плюндрують могили. Ніколи не бачив.

Дача Фелібера

У кутку великого фруктового саду — невеличкий занедбаний парк. Пара доріжок, пара грунтівок, пара стежок.

В тому парку стоїть старий будинок, до якого підбудували готель за радянських часів.

В старому будинку був дуже давно музей садівництва, а потім ресторан «Дача Філібера» (або «Фелібера», ніхто не знає). Будиночок був понівечений, можна було зайти подивитись на написи на стінах, вкритих сажею від пожежі.

Мозаїка.

Могила Корвацького

Посеред саду є малесенький пагорб з чотирма соснами. Тут поховано лікаря та засновника саду, який жив на початку двадцятого століття. В місті небагато цікавинок, тому здається що ця могила стала одним з пунктів зупинки весільних фотосесій. Як ідеш по піску до пагорбу, то в піску бачиш багато дірок віб довгих каблуків наречених.

Раніше я не знав, що це могила. Тут не було нічого крім сосен та землі. Діти іноді сюди бігали, бо пагорбик серед саду виділяється.

П'ять картинок в одній

Після розпаду СРСР прізвище «Корвацький» почало носити вітром. Сади, які неофіційно, в народі називали садами Фелібера, дехто став називати «садами Корвацького», хоча сади давно вже не належать особам з іншими прізвищами.

* * *

В іншій частині саду — іригаційний басейн, який наповнювали зі свердловини поруч. Басейн в народі називався «Квадрат». Купатися було заборонено завжди, але люди купалися тут і бухали. Зараз сад вже придумав, як поливати дерева без басейну, та занедбав його. Виглядає тепер ось так:

Житлові дев'ятиповерхівки за деревами називали «дробі», бо вони мають номери вигляду 36 дріб N, де N — це число від 1 до 9, наприклад, 36/5.

Стріт-арт в одному з багатоквартирних дворів. Ну, який є.