Подорожі 79 дописів з фотографіями
Чернігів
Вперше десь за дванадцять років з'їздив у місто дитинства. Подивився знов на вал, на Десну, на порт, на Болдіну гору, навіть зайшов в музей Коцюбинського. Ще подивився на оновлення — «музичний фонтан».
Їхали з Києва. Маршрутки від станції метро «Лісова» були по 30 гривень.
Через півтори-дві години дороги вийшли прямо на Червоній площі в Чернігові. Щось змінюється, політична карта світу, наприклад, але весільні автокортежі так само мотали кола по цій площі та сигналили.
Від цієї площі можна йти в будь-який бік — повсюди буде багато чогось красивого.
Нашарування історії: «Кирпоноса» поверх скількохось років жовтня.
Вхід до музею Михайла Коцюбинського.
Горобець біля свого гнізда під дахом музею.
Від музею Коцюбинського до Болдіної гори йшли маленькими вулицями, за паперовою картою міста.
Дзвіниця
Злазив на дзвіницю Троїцького монастиря. Здається, це було вперше.
В підлозі траплялись дірки, але не було лячно.
Ці вікна мені здались схожими на аватарки за замовченням: ніби спрощені голова та плечі.
Дзвони бачив.
З ТЕС йшов дим. Станція здавалася великою.
Силуети будівель заводу нагадували старовинну фортецю.
Озеро, яке на карті називається просто — Земснаряд.
Панорама озера крізь решітку на вікні дзвіниці.
Тріщини в торці дерев'яної балки нагадували антенну, що була на сайті музичної групи «Крафтверк» в ті роки.
«П'ятикути»
Старі чернігівські тролейбуси — серед найприкольніших в Україні. Чимось навіть прикольніші за ті, що в Криму. Мабуть, просто через те, що я пам'ятаю їх з дитинства.
Синій всередині тролейбус довіз до парку, звідки пішки до П'ятикутів. Це така площа, у яку вливається декілька вулиць, між якими п'ять чи навіть більше кутів.
Ввечері на Алеї Героїв запалювали ліхтарі та підсвічували Катерининську церкву. Церква була закрита. Біля її стін стояли серйозні брезентові намети УПЦ МП, тому що йшла суперечка щодо володіння будівлею з УПЦ КП, вже років зо два на той момент. За радянських часів в церкві був музей. Його було перенесено кудись. А ще тут ввечері було багато комарів, через яких хоч і не ходи сюди зовсім.
Знайшовся старий логотип до ребрендингу UMC у МТС.
Фонтан
В парку Попудренко, що його в народі називають «могильником» через надгробки партизан, збудували модний фонтан, синхронізований з музикою. Трошки смішно було через те, что вода чавкала та хлюпала, чим паплюжила музику. До того ж синхронізовано саме момент виходу води, а не момент незграбного падіння води назад у фонтан.
Річковий порт
Наступного ранку пішов до порту. Там був красивий занепад.
Багато, мабуть, фоток красивої іржі можна було б зробити, якби потрапити на територію.
Гирло річкового порту виглядало так, ніби глибини недостатньо для судноплавства. Здавалося, що хоча б на один метр глибше, і було б добре.
Але пароплав таки плавав! Приписане до порту Київ, корабель мав назву ПТ-150. Так і кажуть у гучномовець, коли кличуть кататись за 15 гривень година.
Спекотно. Коли побачив пляжі, здалося, що всі мешканці Чернігова тут були.
Знак «якщо машина впаде у воду, то заіржавіє» над дорогою до річкового порту.
По вулиці Новій люди дістаються пішохідного мосту. А маленький квартальчик з цією вулицею зветься Кавказ.
Вид з мосту. Хотілося туди, в таємничий простір під величезними деревами.
Посилання
Пошук на Ютубі: чернігів
фонтан.
Сайт Чернігівського музею
Коцюбинського
- Мелітополь
- Харків
- Чернігів
- Одеса
- Черкаси