Приїхав знов, погуляв на околиці міста біля Молочної річки. Пофоткав, що бачив вдень та вночі. Довелось навіть переходити воду за температури не вище +4°C. Переправою була ось така цікава бетонна кладка, що була трошки нижче від рівня води.
Приїхав знов, погуляв на околиці міста біля Молочної річки. Пофоткав, що бачив вдень та вночі. Довелось навіть переходити воду за температури не вище +4°C. Переправою була ось така цікава бетонна кладка, що була трошки нижче від рівня води.
Переходити було холодно! Вид з іншого берега був не дуже гарним через численні поліетиленові пакетики.
Знов йшов цією медитативною стежкою, що йде повз річище каналу Молочної.
У верхній частині того каналу води не було. Щось трошки було під мостом, але так мало, що автівки тут іноді об'їжджали ремонт дороги на мосту.
Трохи далі бачив, як ще палети слугують людству: хтось з них цілий місток поклав через річку Молочну!
Сонячну електростанцію «Скіфія-Солар», будівництво якої я проходив пару років тому, збудували та запустили.
Овець стало ще більше, ніж було минулого разу.
Ерозія на підйомі неподалік від Садового. Земля попливла від дощів. Проваллям одразу почали користуватись як сміттєзвалищем.
Парк-пам'ятка був максимально закинутий.
Тут шматок парку трохи зберігся.
Автобусна зупинка «Садове (парк)».
Порожня центральна вулиця — проспект Богдана Хмельницького з гнутими ліхтарями.
Дійшли до центральної площі Перемоги, щоб подивитись, що там. Там ілюмінація, щоб всі з нею фоткалися.
Ялинка була непогана — конус з ламп.
Ще такий об'єкт з лампочок був.
Це був початок 2020-го року в Мелітополі.
