Подорожі 74 дописи з фотографіями
Батумі
Один день в Батумі: місцевість Махінджаурі біля вокзала, туристичний центр міста, якісь руїни імені Тамари, ботанічний сад.
Останні декілька десятків кілометрів залізницю ледве хвилі не чіпляють. Для передання атмосфери — фотка з вікна вагону на передостанній станції — Чакві. Потік товарних потягів з написом «нафта» з Азербайджану тут ніколи не переривається.
Квитки на зручний нічний потяг Тбілісі—Батумі без проблем купили на день відправлення в касі вокзалу. Поїзд їде до вокзала в Махінджаурі — зараз ця місцевість входить до складу Батумі.
![Пасажирський вокзал. Махінджаурі](mahinjauri-railway-station.jpg)
Махінджаурі
Прибули, вилізли у холодний ранок та почали свій рух в бік Батумі. Йдемо, поки не захочемо сісти в автобус. Пройшли крізь трошки дивнуватий парк 1941–1945 перед сходами до якогось санаторію.
![Меморіальний скверик на честь другої світової війни 1941-1945. Махінджаурі](mahinjauri-1941-1945-park.jpg)
Власне селище майже не видно біля дороги. Люди живуть десь там, куди ведуть бокові вулиці.
![Вулиця в бік від головної дороги. Туман, ранок, силуети лісових вершин, Махінджаурі](mahinjauri-street-up-the-hill.jpg)
Море та великий пляж з каміння; звідси видно центр Батумі, де стирчить щось дивне. В морі стоять на рейді вантажні кораблі.
![Пляж, вид на центр Батумі. Махінджаурі](mahinjauri-beach-and-batumi-view.jpg)
Залізниця іде до самого Батумі, хоча нас висадили не в ньому. Той вокзал, який у місті — вантажний, біля порту. Хоча рейки прокладено майже по краю води, все одно довелось пробивати тунелі, такий тут рельєф.
![Одноколійка в бік Батумі-вантажного заходить у тунель. Махінджаурі](mahinjauri-railway-tonnel.jpg)
Тунель, схоже, будували ті хто будував метро — понад аркою відцентровано червону літеру «М» тбіліського метрополітену, така ж сама, як в Москві.
![літера М — логотип метро назалізничному тунелі в Батумі](red-metro-logo-on-a-tunnel.jpg)
Незвичні для жителів глибокої суші комбінації явищ: пішохідний перехід прямо біля моря.
![Знак «Пішохідний перехід» на самому березі моря. Махінджаурі](pedestrian-crossing-near-black-sea.jpg)
Тут нам набридло йти пішки і ми сіли в автобус. Автобус приїхав занадто швидко — я не встиг видертися на вершину тих сходів.
![Сходи, вкриті рослинами. Батумі](bushy-stairway.jpg)
Батумі
Батумці закупили китайських (на вигляд) автобусів. Колір громадського транспорту зробили сріблясто-сірий. Мають модні електронні табло. Зупинки в центрі, на відміну від тих, що на окраїнах, підписані охайно. Транскрипції на латиницю є не повсюди.
![Сірий автобус громадського транспорту. Батумі](batumi-public-transport-bus.jpg)
Знак автобусної зупинки в центрі Батумі.
![знак автобусної зупинки в Батумі](central-batumi-bus-stop-sign.jpg)
Компостер щось друкує на квитку. Я проїхався в батумському автобусі лише двічі. Сплачував просто: дав 80 тетрі за двох водію, водій видав квиток і навіть сам пробив.
![Компостер біля водія автобусу. Батумі](batumi-ticket-composter.jpg)
Приїхали. Ідемо по набережній в бік тих високих будівель. Бачимо величезну, кольору красної риби велодоріжку. Нічого собі. Працює прокат великів по магнітних картках.
![Велодоріжка по набережному бульвару. Батумі](batumi-seaside-bicycle-path.jpg)
Набережну вкрито деревом. Можна ходити босоніж, приємно та круто. Штука зліва на фото це ДНК Грузії — абетка на вежі з подвійною спіраллю.
![Дерев'яна набережна, ДНК Грузії. Батумі](batumi-wooden-seaside-quay.jpg)
Дивно, але це технологічний університет, а не готель якоїсь з світової мережі. Але ще не відкритий.
![Хмарочос технологічного університету закриває Сонце. Батумі](technological-university-skyscraper.jpg)
Університет з каруселью на висоті біля 100 метрів.
![Кабінки колеса огляду на стіні хмарочосу. Батумі](technological-university-ferris-wheel.jpg)
Схоже на голову свині з цього ракурсу. Правда ж?
![Насосна станція біля фонтану на початку бульвару. Батумі](smth-like-a-swine-head.jpg)
Набережна модна, але треба ж піти подивитись і на справжнє місто.
![Вхід до старого подвір'я. Батумі](old-living-house-entrance.jpg)
Дім, ніби казковий. Тільки паркан трохи повертає до реальності.
![Казкова будівля. Батумі](a-fairy-tale-building.jpg)
Палац праці. Це можна розглядати як переклад сучасного словосполучення «бізнес-центр».
![Палац праці, табличка Дворец труда. Батумі](palace-of-labour.jpg)
Для удобства наблюдения за протекающей мимо жизнью местние жители часто кладут подушки на оконние рами, чтоби локтям било помягче. Или я неправильно определил назначение таких оконних подушек? Пока я писал этот рассказ, мне самому таких подушек под локти захотелось.
![Подушки для локтей в откритом окне. Батумі](pillows-in-windows-for-elbows.jpg)
Велодоріжки, рельєф для сліпих. Щось якось занадто. Ми до такого не звикли!
![Велодоріжка та розмітка для сліпих. Батумі](batumi-for-bicycles-and-the-blind.jpg)
Справжні житлові будинки не мають багатошарової косметики. За цю колоритну пошкрябаність їх всі і полюбляють
![Колоритні рбудинки батумців. Батумі](houses-of-simple-people.jpg)
Схоже, що будинок здали зовсім без зовнішнього ремонту — без оградок на балконах, без штукатурки. Ніби нехай кожен сам собі робить.
![Балкони багатоповерхівки, один-два зовсім непоштукатурені. Батумі](balconies-and-a-bare-wall.jpg)
Білизна між будинками — як з'єднувальна тканина. Ніби скоро ці два дома зростуться.
![Білизна між багатоповерхівками схожа на з'єднувальну тканину. Батумі](drying-clothes-conjunctive-tissue.jpg)
Дійшли до місця, де набережна ще недобудована.
![Бульвар ще недобудований. Траншея для комунікацій. Батумі](quay-boulevard-is-unfinished.jpg)
Двох місцевих людей, які захотіли з нами поспілкуватись, звали Таріель (був напідпитку, пригостив хачапурі від випадкової торговки) та Фрідон (був тверезий, пропустив через нас 5 своїх маршруток). Цікавий збіг в тому, що саме в такому порядку у повісті «Вітязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі з'являються дієві особи з такими ж іменами.
Трошки відпочили біля озеру Нурігелі. Фрідон попередив, що біля нього нема що робити — та мав рацію. В озері живуть жаби, які виглядають шокованими від темпів забудови міста та орієнтації на туристів.
![Жаба гріється в озері Нурігелі. Батумі](frog-in-nurigeli-lake.jpg)
Знов в автобус — згадали про колесо огляду, яке працювало з 13:00, у найбільшу спеку, мабуть, щоб потім смажених туристів з'їдати. На краю набережної ще залишався шматок того, що було до початку сучасного ремонту. У кущах на пагорбі радісно, у тіні, ховались якісь напіватуристи.
![Пустир з пагорбом та деревом біля ДНК Грузії, колеса огляду. Батумі](remains-of-untouched-landscape.jpg)
Скористались колесом огляду. Вартість була 2 ларі за людину. З вершини дещо видно. Пасажирський морський вокзал (мав зачинені двері) та різні інші речи, гори, наприклад. Сніжну вершину не можу визначити.
![Вид на порт з колеса огляду. Батумі](batumi-port-from-ferris-wheel.jpg)
Відкрили тут, 4-го травня 2013-го, купальний сезон. Хто зна, може на Чорне море не потрапимо цього року. Трохи поплавали та пішли далі дивитись міст.
Мусульманський райончик біля мечеті. Побачили тут іракців, які їхали з нами у вагоні.
![Мінарет мечеті, вид з вулиці. Батумі](batumi-mosque.jpg)
Фортеця Тамари вказана у Вікіпедії як історична цікавинка, але статті про неї нема, та й де її розташовано, теж не згадано. Вирішили: попитаємо, а якщо ніхто не знатиме, то так і буде.
— Доброго дня. Не знаєте, де знаходиться фортеця Тамари?
— Тамара? Ні, у нас така не працює.
— Доброго дня. А ви не знаєте, де знаходиться фортеця Тамари?
— Ні... Дато, йди сюди!
— Фортеця Тамари? Це в районі Бензі, я знаю. Можу довезти, я їду в той бік.
— За скільки грошей?
— Грошей? Ну, ніскільки.
Приїхали, подякували Дато. Видерлись на пагорб сходами. Нагорі — православна церковка біля руїн. Чи Тамари це фортеця, чи ні, не знаю. Чи фортеця, чи залишки старої церкви — теж не знаю. Впевнений тільки в тому, що грузини готові назвати будь яку пилинку імеенм Тамари.
![Руїни фортеці або церкви імені Тамари. Батумі](tamaris-something.jpg)
Чотири молодих православних прийшли щоб стерегти від нас маленький клаптик руїн, який використовуться досі. Їхний головний ідеолог, українець за своїм корінням, м'яко допитував у нас стан православ'я та рівень прєлюбодєйства серед молоді в Україні. Ми зізнались йому що ми атеїсти. Зі слів цієї четвірки ці руїни названі на честь того що Тамара просто якось повз неї проїжджала. Знайомий принцип надання назв, бачили в інших місцях світу.
Хрести в Грузії мають зігнуту донизу верхню горизонтальну палку.
![Кривий грузинський православний хрест. Батумі](georgian-orthodox-cross.jpg)
Довго говорили про політику, про крадіїв в законі з останнім зацікавленим, найбильш зацікавленим прихожанином, потім пішли вниз іншим схилом пагорбу, до річки. У правому куті фото видно червоні крапки — то є дика, несмачна безкоштовна суниця.
![Сходи позаду пагорбу. Батумі](steps-on-one-side-of-the-hill.jpg)
Наш православний друг не знав, як називається річка. Нічого, подивився на Openstreetmap. Назва річки — Королісцкалі. Тут її перетинають мости — автомобільний та для одноколійної залізниці. Саме тут неподалік колись проходив відомий в інтернеті фотограф-мандрівник Прокудін-Горський. Вид на річку з мосту:
![ріка Королісцкалі. Батумі](korolistskali-river.jpg)
Хтось живе біля забрудненого берега річки Королісцкалі. За якихось 200 метрів звідси ця річка впадає до Чорного моря.
![Житлова багатоповерхівка з білизною на березі річки Королісцкалі. Батумі](living-house-korolistskali.jpg)
Нам час віжвідати ботсад. Сіли в маршрутку № 31. Доїхали. Місцина тут має назву Мцване (зелений) Концхі (мис). Тут вже біля маршрутки дуже красиво, що вже казати про сам ботсад. Висить канатна дорога з одномісними кріслами, на жаль, була закинутою.
![Закинута канатна дорога з одномісними кріслами. Батумі, Зелений Мис](abandoned-single-seat-ropeway.jpg)
До ботсаду з Батумі можна доїхати на маршрутках 31 (до нижнього входу) та 40 (до верхнього).
Занадто красиво порослі рослинами парадні сходи до рейок. Біля рейок тут є нібито платформа, вимощена плиткою, але незрозуміло чому, адже зупинка знаходиться трохи далі, десь 100 метрів звідси до неї. Можливо за якихось свят тут електричка зупиняється, хто зна.
![Сходи з архітектурними деталями біля залізниці. Батумі, ботсад, Зелений Мис](mossy-abandoned-steps.jpg)
Вхід до Ботсаду коштував 6 ларі.Ще три можна сплатити, щоб вас покатав електрокар.
![Доріжка в ботсаді. Батумі, Зелений Мис](road-in-botanical-garden.jpg)
Ботсад дуже красивий, має дивну пишну рослинність та чарівні види на море з високих скель.
![Вид з Зеленого мису на море та залізничне полотно з тунелем. Батумі, ботсад](view-from-botanical-garden.jpg)
Бігом та швидким кроком, щоб встигнути якомога більше, згоняв до ділянки цитрусових. Біля ділянки — джерело. Лежать плоди — можно пити воду та закусувати. За смаком — гібрид лимону та грейпфруту.
![Джерело з цитрусовими. Батумі, ботсад](water-spring-near-citrus-plot.jpg)
Та назад, повз ти ж самі види на море з висоти, тільки вже з заходом сонця.
![Зхід сонця та вантажний корабель. Батумі, Зелений Мис, ботсад](sunset-and-cargo-ship.jpg)
Поки чекали на потяг, пробралися в темряві на пляж з початку цієї розповіді. З пляжу видно нічні вогні туристичного центру Батумі. ДНК-вежа зелена, а колесо огляду не має освітлення; технологічний університетище сам не світить, але відбиває світло від інших джерел.
![Нічні вогні. Батумі](batumi-night-lights.jpg)
![Нічні вогні готелю та ДНК Грузії. Батумі](batumi-night-lights-zoom.jpg)
Подали наш потяг. Виявилось, що ми потрапили у той самий вагон, яким сюди приїхали. Тільки нумерація вагонів змінилась.