Занесло у готель Four Points by Sheraton. З його вікон видно: Дніпро та місцевість з назвою «Набережна».
Мали дуже важливі справи. Проміж ними зовсім трошки пройшлися депресивним, холодним, осіннім — майже зимовим — містом.
Занесло у готель Four Points by Sheraton. З його вікон видно: Дніпро та місцевість з назвою «Набережна».
новий міст на правий берег через Хортицю, що будується вже чимало років,
вид на бульвар Шевченка з кінцевою зупинкою «Набережна» тролейбуса 14, маршруток 85, 85-а, 73.
Будівля готелю швидше некрасива, ніж красива. Скуштував там каву з капсульних машин. Виходить слабка, як вода.
Маяк на вході у шлюз ДніпроГЕС.
Лайтбокс приватного музею зброї на роздільній смузі.
Низенькі, метра півтора заввишки, берези декорували проспект, який ще мав ім'я Леніна.
Ніколи раніше не був на вулиці Перемоги. Тут спокійніше, ніж на проспекті. Менше кольорів. Щоправда, я лише 500 метрів цієї вулиці бачив.
Закинутий магазин.
Монумент воїнам-авіаторам.
Закинутий, частково здаваний в оренду завод «Гамма» (поштова скринька 77).
Голову Леніна можна впізнати, навіть якщо її зняли.
Ще щось зняли.
Приємна скульптура біля спа-салону. У порівнянні з тим, що навколо — навіть дуже приємна.
Гімназія №71. На цій вулиці у листопаді все має такий колір та настрій, окрім автівок та людей.
І ще одна світлина з балконами на парадному будинку десь неподалік від ДніпроГЕСу.
Цей гарний жираф додав краплю золота у похмуру картину, якою було Запоріжжя в ту пору року.
Трошки випадкових фрагментів Запорізької архітектури. Такого в місті ще багато, приїжджайте, дивіться.
В решті решт я таки сходив на той пішохідний місток та на ту набережну.
Прибережна автомагістраль. В цьому її місці свіжий асфальт ще не посірішав від пилу з коліс. Будується з'їзд з майбутнього мосту.
Зимовий пляж на тлі будівництва мосту.
Той пірс.
Ось таким було Запоріжжя в останній день осені. Запоріжжя я люблю, але не під час цього візиту.
Дорога з Запоріжжя на південь. Один з підйомів десь біля Василівки.
