Приїхав, та видерся на один з пагорбів Трипілля, щоб дізнатися, що звідти видно.
На в'їзді до села бачив стелу та православно-християнський хрест.
Приїхав, та видерся на один з пагорбів Трипілля, щоб дізнатися, що звідти видно.
На в'їзді до села бачив стелу та православно-християнський хрест.
Трипілля виявилося справжнім селом — майже без багатоповерхових будинків.
Подивився гирло річки Красна. Це маленька річечка, але вона має широку і мальовничу долину. Рекомендую проїхати біля цієї річки від початку до кінця.
Причали Трипілля. Зліва видно місто Українка.
Заїхав на дамбу. Вона є тупиком. Заїхав? Вертатимешся так само.
Вулиця Корнійчука йде на пагорб.
Криниця, котрих в цьому селі досить багато.
Біля обриву на пагорбі стоїть туалет школи-інтернату. Шикарний вид на Дніпро від цього туалету.
Ще вид на Дніпро з провулка неподалік маленької вулиці Риболовецької.
Тут були закинуті сходи вниз до дамби. Не впевнений, що їх не розберуть.
Стежка між краєм обриву та огорожами приватних будинків.
На дамбі стояв приватний музей «Прадавня Аратта». Неподалік, на пагорбі знаходиться вже державний археологічний музей. Ворота приватного музею:
Сходи з мотлоху.
Залишки автівки лежали.
Настав час їхати додому. Те, що я побачив — це тільки один з пагорбів Трипілля. Решту залишив до наступних разів.