Цього разу сходив на маленьку екскурсію до підвалу училища архітектури, та до містечка «Воєнвєд» з вулицею Тархова.
В Харкові того часу теж готувались до футболу. Тротуарну плитку, з якою й так все було добре, перестилали наново. Збільшувалась кількість монументів на тему футбольного м'яча. Он один з них зліва на фотці, загорнутий в целофан:
Оперний театр нікуди не подівся, стояв ще, і фонтан його працював.
За театром утворилась нова доріжка, яка поєднала дві вулиці. Її навіть мені не вистачало, хоча я не місцевий і був тут рідко.
В ботсаду було розвішано інструкції на випадок знаходження маленьких совенят:
Сову я не знайшов. Бачив на території проєктного інституту в кінці вулиці Лермонтовської клумбу у вигляді черепахи.
Бачив ще фігурки, що танцюють, на внутрішньому боці забору того інституту.
Людина щось робила на даху.
Підпорядкований міністерству освіти коледж будівництва, архітектури та дизайну продемонстрував рівень знань англійської мови. Схоже, що в Україні відбувалась епідемія помилок в тиражах. На цю табличку не дивився коректор, вчитель англійської, або редактор.
Під коледжем є старий підвал. Представник організації «Діти підземелля» провів невелику екскурсію. Відвідали зовсім маленький шматок — метрів 40, бо далі треба було вже повзти.
Там було не дуже цікаво. Фоткав хоча б щось, наприклад, конденсат на стелі.
Екскурсовод та відвідувачі для масштабу.
На краю Харкова, неподалік від житлового району Горизонт є напівзакинуте військове містечко, де було колись розміщено навчальну базу Харківського училища льотчиків імені Грицевця. Посеред містечка йде вулиця Сергія Тархова.
Містечко здалося схожим на парк: багато високих дерев, між якими стоять трохи таємничі будинки житлової частини. В будинках хтось жив, навколо грали діти.
З іншого боку вулиці Тархова стояли закинуті будинки, серед яких: клуб,
та штаб.
Протигаз в траві лежав.
Цю дорогу в народі називають алеєю 38-й паралелі, на честь границі між двома Кореями. По один бік (на фото ліворуч) вулиці — житловий сектор, по інший — залишки гуртожитків, ангарів, котельна та навчальні будівлі. Позаду — клуб. В далині — літак МіГ-21 біля колишньої прохідної містечка; його фото будуть нижче.
Хтось дефейснув Леніна. Невідомо, чи то взагалі він був зображений? Такий от Джон Доу.
Ця будівля — навчальний корпус, що ще діяв. Дорога з плит, кажуть, іноді використовувалась як музей літаків.
Щось схоже на ангар, але без широкого входу.
Світло крізь щілину в бетонній стелі.
Всередині було досить чисто — дивно для такого місця. Шприців не бачив, пляшок бачив зовсім трошки. Туалету тут не зробили. Не так чисто, як у Єревані, звичайно — щось таки валялося.
Виходили з містечка по алеї 38-й паралелі. Повз красиво занедбану прохідну та МіГ-21, який сюди колись раніше переставили від основної будівлі цього навчального закладу.
Фюзеляж того літака-пам'ятника знизу.
В тих військових містечках, де я був, багато дерев росте.
Супергойдалка на мікрорайоні Сонячний.
Фонд «Діти підземелля» та їхні фото з підвалів будівельного технікуму.