Маленька, симпатична залізнична станція «Карпати» за п'ятнадцять кілометрів від Мукачева.
Маленька, симпатична залізнична станція «Карпати» за п'ятнадцять кілометрів від Мукачева.
Біля станції на боці гори стоїть дачний замок давнішніх австро-угорських багатіїв на прізвище Шенборн. Зараз це — санаторій, і замок є його спальним корпусом №2. Вхід на територію санаторію є платним для туристів. Було недорого.
У замок заходити можна як з екскурсією, так і самотужки. Всередині нудота та напівтемрява.
Людям показують всілякий непотріб, як то люстра «Мелюзіна», та розповідають божевільні астролого-нумерологічні міфи про зв'язок кількості вікон та башточок з календарем.
Краса знаходиться ззовні замку. Он яка хвоя в щілинах бруківки, тільки подивіться на цю красу.
Джерело не дуже красиве, але стоїть серед краси.
Кругообіг води — це тут. Карпати — царина води.
Вихідні. Місто майже не працює. Спробую колись до цього звикнути.
Що працює: маршрутки, автобуси, декілька сільмагів, один мережевий фастфуд.
Хтось ріже повітря на гужовому транспорті.
Замок в Мукачеві гарний. Не зважаючи на погоду — жовтень, дощ, вітрисько — у замок ледве пролізли. Люди пруть у синіх дощовиках з поліетилену.
Тут діє якийсь експеримент над людьми. Вхід всередину замку дуже вузький, завширшки в одну людину. Тут і заходять, і виходять одночасно. Людей сотні.
Екскурсоводи збирають людей в чималі отари, і такими отарами рухаються нутрощами замку. Як зупиняються, то повністю закривають тілами широкі проходи від стіни до стіни. Якщо зупинитись на місці, то можна почути одне й те саме від різних екскурсоводів та порівняти в них стилі розповіді.
З замкового пагорба видно далеко. Каміння, стіни, види — красиво, а ось приміщення замку залишили відчуття повністю неживих. Як скелет, який було обкусано, та відбілено — морозом, сонцем, дощами та вітрами.
На найвищому поверсі, в темряві моторошної кімнати серед іншого стоїть чучело теляти з двома головами.
Погода — собаку на двір не виженуть. Не виженуть, кажете?
Жовта зебра пішохідних переходів — рівно по камінню бруківки.
Анатомічно некоректний лев слугує прикрасою будівлі та міста.
