Кам'янець — найкрасивіше місто України. Кажу це без образ в бік інших міст. Кому здається, що я не правий — спробуйте самі, у травні, коли тут усе квітне, та походіть якомога більше Смотрицьким каньйоном. Саме унікальний рельєф є головною, і карколомною цікавинкою Кам'янця.
Я ще у свій перший візит у 2004-му році, як побачив каньйон, то навіть забув на решту міста дивитись. Судіть самі: замку років шістсот, а каньйону — близько 20 мільйонів. Він тут перший був. Кам'янець виріс на ньому відносно дуже недавно, і додав мостів, містків, сходів та замок до тієї природньої краси, що вже була.
Місто стоїть на природному парку світового рівня. Тут повно доріжок, сходів, місточків. Є декілька потічків, що падають водоспадами. Якщо мати вільний час, то можна багато часу бродити стежками, що йдуть по краю каньйону та під ним, з'єднуються старезними сходами, переходять у провулки, вулиці, або заходять на старі гідротехнічні споруди. Тут можна легко, на одному диханні, та з великим задоволенням ходити свої 30 тисяч кроків на день. Або страждати на велосипеді, маючи перед очима одну з найбільш мальовничих місцин України.
Неподалік від краю каньйону стоїть старе колесо огляду. Воно сильно контрастує з сучасними дорогими розвагами, які тепер доступні в місті, як то політ на повітряній кулі, або жовтим всюдиходом прямо крізь воду Смотрича. Ще й ціна сильно контрастує. Тут дешевше!
В травні тут дуже красиво квітне на скелях та історичних стінах жовта рослина. Я аж був змушений погуглити, як вона зветься — настільки це красиво. Гугл сказав, що це Авринія скельна (Aurinia saxatilis). Вікіпедія каже, що рослина рідкісна, але коли ходиш Кам'янцем, то вона рідкісною не здається — її багато. Нехай її стає ще більше!
Окрім відомих старих автомобільних мостів, внизу каньйону є повно дуже прикольних дрібних містків різних розмірів та у різному стані. Фото одного з них вже було вище. Стан деяких інших додає трошки ризику (а з ризиком і цікавості) до прогулянок.
Трапляються в каньйоні й мости, які витримають легкову автівку. Наприклад, цей, без поручнів чи огорож.
На одному з таких місточків красиві пошарпаність та старовинність Кам'янця стягнули з мене сплату за візит: старий металевий трос, що тримав підвісний пішохідний місток біля Новопланівського мосту, мав декілька дротів, які вже лопнули під впливом часу. Цей самий трос потрібно було тримати рукою, бо він також слугував і поручнем на хиткому мості. Ну, далі зрозуміло, думаю: я добряче порізав собі пальця, та трохи окропив каньйон своєю кров'ю. Але не сердитий — ця краса була варта такої пожертви.
Також в місті дуже багато сходів у каньйон, які теж додають велику дозу шарму. Одні з тих сходів (можливо, найбільші) вже суттєво розсипалися від часу, та поросли рослинами, від чого стали ще красивішими.
Одні з наведених вище сходів були на шляху ось сюди. Комусь ще здається, що Кам'янець-Подільський не найкрасивіше місто України?
Ні для кого не буде новиною те, що в Кам'янці є замок. Хоча я й повністю усвідомлюю, що його вже всі бачили з усіх боків, я все одно покладу тут трохи його фотографій. Він, хоч і не такий старий, як каньйон, але гарно доповнює види з деяких стежок. Ось він з черговим пішохідним містком.
Ось ще вид на замок, цього разу — зі струмка, що зветься Дібруха та падає гранітними сходинками біля вулиці Карвасари.
Бачив я замок і з боків,
і з середини,
і вночі прийшов подивився, як всі українці мають хоча б раз в житті.
А ще ось так бачив, від Смотрича.
Трохи забріли у селище Смотрич, де натрапили на цікавого дизайну колонку з водою. Можливо, що це джерело, а не водопровід. Вода тут текла постійно, ніхто не закривав.
А тепер головне про це місто. Припустимо, що Кам'янець вам чомусь набрид. Тоді ви просто можете поїхати двадцять кілометрів до села Устя своїм транспортом, або колоритним ззовні автобусом від автовокзалу.
Навіщо? Бо там на вас чекає...
Он він, каньйон. Видно його вже від зупинки автобуса в Усті.
Тут є стежка краєм каньйону.
Ще й квітне все, якщо правильна пора року.
Можна прийти до гирла річки Смотрич та поматюкатись від того, як красиво. І це лише одне місце на берегах Дністровського каньйона. Їх ще дуже багато.
Вид на місто з оглядового майданчика на Руських фільварках.
Напіввипадковий вид на Польські фільварки з замку.
Наостанок — чиясь витівка з заборонами всього на дверях якогось закладу в Кам'янці.
