З потягу вийшли на станції Хазрат Нізамуддін. Вона стоїть біля могили Хумаюна, куди ми якраз хотіли. Дійшли до входу у цю могилу пішки, повз теж симпатичну могилу Абдула Рахіма Хан І Хана. Вхід в могилу Хумаюна був ще закритий, довелось чекати на траві, намагаючись не заснути.
Вхід для іноземців дорогий. Всередині дуже красиво та безлюдно — набагато спокійніше, ніж біля Таджу. Тут все в теплих кольорах, без білого. Повсюди птахи майни, індійські кільчасті папуги, та чорні коршуни. Численні пальмові білки гларі.
Дуже хотілося спати. Оце я сфоткав, поки мої очі зачинялись.
