Початок доступної публіці ділянки магістрального каналу БСА.
Побачив на супутникових картах Гуглу, і закортіло тут побувати. Побував. Нижче фотки з прогулянки восени 2007-го року, до яких потім додав декілька фоток з пізніших вилазок. Це місце було як антистрес — йдеш собі довго і майже не бачиш людей, зате бачиш клаптик майже недоторканих луків. Канал також був цікавим для бердвочерів, бо біля нього траплялися цікаві птахи.
Початок доступної публіці ділянки магістрального каналу БСА.
Тече, шумить почищена водичка.
Рівень води в каналі може сильно збільшуватись навесні.
Навколишні луки подекуди заливає сніговою водою. Вдалині, за деревом видно будинки, що стоять вже на краю Бортничів.
Труби понад каналом. Одна з них використовується як пішохідний місток.
Зустрів тут групу собацюр. Давав їм їжу, вони ходили за мною з берега на берег.
Собаки завжди надавали перевагу трубі, яка була без дошок.
Трохи далі є серйозний міст з красивими бордюрами з моху та трави.
Біля нього стоїть середина другого мосту. Навіщо? Чому?
Тут почищена водичка вже не шумить, а реве та стогне. Ласкаво прошу на розсіювальний водоскид БСА.
Над початком водоспаду є місток.
З одного боку того мостику водоскид, а з іншого розсіювальний бетонний лабіринт.
Рослина якимось чином закріпилася на ребрі перегородки. Наступного року цієї рослини вже не було.
Взимку тут висить сильна пара.
Сіра або зелена, в залежності від пори року, трясина, яку розділено мережею дренажних канав та дорогами.
Дренажна канава серед мулового поля.
Вторинний відстійник.
Красиві фонтанчики.
240p, 08:39, youtube.com/watch?v=D6cxGl37wIA. Знято на картоплю, нічого не поробиш, маємо те, що маємо.