Бабаескі

Серед цікавинок тут — стара мечеть та старий міст. Мечеть Джедіт Алі Паша:

Старий міст було побудовано у 1633. Він активно працює і сьогодні:

Іноді цей міст називають іменем модного давнього архітектора Мімара Сінана, але цей архітектор не будував насправді цей міст

Містечко стоїть на рудій глині. Вулиці вкриті плиткою, але по плитці все одно розмазано глину.

Коли трошки пройшовся містом, то знайшов, звідки розвозять цю руду багнюку: навколо пагорбу Höyüktepe (могильний пагорб, курган) повністю розворотили покриття дороги та прокладають якісь комунікації. Ну, і багнюка розноситься на колесах вантажівок.

Думаю, що місцеві дуже чекають на завершення тих робіт. Подекуди зовсім не можливо пройти, тротуарів нема.

Вулицям, які ще не мають назв, дають номери.

Подивився на місто з того пагорбу.

Біля пагорбу стоїть водонапірна вежа а-ля тюрк, а біля неї якийсь підозрілий бетонний об'єкт.

Житлові будівлі у Туреччині мають імена: апартаменти те, апартаменти се. «Тутку» значить «пристрасть», «özlem» — сильне бажання, тоска, спрага.

Саморобна вантажівка.

Напівсаморобна вантажівка.

Трактор з написом «Game over». Згадав комп'ютерну гру «Кармагеддон».

Турецький камаз — це американський «Додж», який виробляють десь в Туреччині під різними назвами. За однакового зовнішнього вигляду замість «Dodge» на радиаторі іноді бувають слова «Fargo», «Desoto» та інші, забув, які саме.

Новий житловий будинок.

Старий житловий будинок.

Залишки зовсім старого житлового будинку.

Лячна, схожа на піч, зелена меморіальна штука стоїть просто на вулиці. У прокопченій ніші іноді горить свічка. На штуковині — текст. Хтось віддав життя за батьківщину.

Пара покинутих заводів. Один:

Другий:

Цвинтар у Бабаескі симпатично заріс. Сірий колір могил не пасує зеленому листю.

Крізь Бабаескі проходить закинута гілка залізниці на містечко Киркларелі.

Мабуть що причиною існування тут залізниці є цей елеватор.

Закинутий вокзал.

Щё одна будівля вокзалу.

Центральний променад в Бабаескі — вулиця Аділа Оната. Мужики п'ють чай на розмітці для сліпих.

Всередині квартала — добре сховано торгівельну площу. З чотирьох сторін вона закрита будинками, та потрапити на неї можна декількома не дуже помітними проходами. Периметри площі зайнятий дрібними продуктовими лавками та ремонтними майстернями.

Четвертина площі опущена під рівень землі. На тому поверсі теж всілякі дрібні лавки.

Çay evi - чайний дім, чайна. Справжні місцеві старички полюбляють сидіти у найпростіших чайних. Якщо у файної є хоч яке мінімальне оформлення, ремонт, то тоді біля неї нема таких компаній старичків.

Не знаю, навіщо в стіну міськради вбудована якась мигалка.

Непопулярна розвага: стрілянина по повітряним кулькам. За 10 метрів за кадром стоїть стілець, на якому лежить пневматична гвинтівка.

Навколо містечка Бабаескі — фермерські землі. Про це встановлено скульптуру:

Квіти отруйні!

Вулицею Ататюрку прийдете до площі Ататюрку.

Базар в місті Бабаескі працює тільки по деяких днях тижня. Вчора сюди люди верхи на конях їздили по продукти,

а сьогодні нема ані душі.

Вуличний пейзаж з глиною.

Маленький автовокзал містечка Бабаэскі.