Після нудної, пласкої частини міста неочікувано виявляється, що тут є каньйон, складний рельєф з притоками Тетереву, мости та моторошнувата гребля.
Це була моя спроба роздивитись місто краще — бо я вже бував в Житомирі, але того разу я не був вільний дивитись місто сам. Про місто тоді склалося неправильне враження, бо подивився лише нецікавий маршрут тролейбуса навколо спальних районів.
Пізніше з'явились карти Гуглу, і я зрозумів, що місто цікаве, а мої провідники просто не мали за мету тоді показувати цікавинки. Або я не попросив.
Після нудної, пласкої частини міста неочікувано виявляється, що тут є каньйон, складний рельєф з притоками Тетереву, мости та моторошнувата гребля.
Чайкам вона подобається.
Гребля заввишки 21 метр, як каже інтернет. Мені вона теж подобається, але стояти під нею дещо лячно.
Лячно? А рибалкам не лячно.
Так звані скелі «чотири брати» та вид на водосховище, утворене цією дамбою в каньйоні.
Чомусь тут смердить каналізацією. На поверхні води лежать неприємні коми матерії, схожі на ті, що можна побачити на станціях аерації. Здоровий глузд каже, що тут не має бути скидання каналізаційних стоків. Та й справді — житомирські очисні споруди знаходяться не тут.
В центрі міста треба докласти зусиль, щоб не занудьгувати.
Приємні, але дуже повільні старі тролейбуси.
Будинок зі стінописом.
Непростої форми будинок.
Вказівник шляху до кави. Чомусь лише з одною стрілкою, хоча, як ми всі дуже добре знаємо, кава в містах України знаходиться з усіх боків.
Люди купують квас та мохіто з майже циліндричного кіоску.
Гармата біля одного з житомирських музеїв.
Єдиний маршрут трамвая в місті. Колія в нього — вузька.
Одна кінцева зупинка — у залитому сонячним промінням центрі.
Поїхав я дивитись на місто з вікна трамвая. Ведуться роботи з покращення.
Ділянка трамвайної колії з травою.
Промайнули універмаг.
Промайнули житній ринок, який має башточки по кутах.
Інша кінцева зупинка — «Льонокомбінат» — у затінку біля промислового підприємства.
Таблички зупинок маршруток в Житомирі не підписані, а трамваїв — підписані, та з розкладом.
Житомирський маслозавод не відчуває, коли логотипів вже достатньо.
Достатньо логотипів не буває.
Залізничний вокзал ззовні.
Той самий вокзал всередині.
Пара прикладів місцевої топоніміки для ще більшого занурення у житомирську атмосферу.
Житомирський трамвай на українській Вікіпедії