Подорожі 79 дописів з фотографіями
Улюблені місця Київських окраїн
Збірка світлин з місць Києва, які я дуже полюбляв та куди багато разів водив друзів до тих пір, як не став кататись на велосипеді та любити весь Київ, область та й усю Україну, а не тільки малі частини столиці, як то Китаїв, Голосіїв, Корчувате з Галерним островом, Либідь, Жуків острів, Самбурки, круча.
Теличка та П'ятихатки
Труби земснаряду на березі Дніпра. Тут було насипано цілі дюни піску з глибин ріки.
Фотографував Петро Мамчич.
Неподалік тут один з відомих об'єктів київського індастріалу — так зване кладовище кранів. Охоронець якось сказав, що ніяке це не кладовище. Крани робочі, а це все матеріальна база управління баштових кранів.
Фотографував теж Петро Мамчич.
Острів Галерний
Всіма забуті сходи на задньому боці риборозвідника. Навколо сходів хащі. В тих хащах стояв наметовий табір якихось прикольних пенсіонерів, можливо, езотериків. Ще опора ЛЕП, і все.
Схожий на очисні споруди розвідник риби. Це тепловодне рибне господарство, влаштоване на теплій воді, яка йде з ТЕЦ-5.
Таємний водоспадик біля рибного господарства. Коли я вперше сюди потрапив за часів коли ще не було супутникових мап, то був сильно здивований, бо не знав, що він тут є.
Фотографував Петро Мамчич.
Ще ракурс.
Фотографував Максим Петренко.
Либідь на Теличці
Індустріальна гойдалка з покришки висіла тут пару років. Тепер нема і повісити важко: була підвішена досить високо на трасі труб, що йшли від ТЕЦ-5. Та й коли ми будемо на ній кататись? Всі поважні вже і часу не маємо, треба заробляти для своїх родин.
Фотографував Максим Петренко.
Китаїв
Початок Китаївських ставків навесні 2005.
Фотографував Сашко Хрульов.
Китаївські ставки взимку.
Фотографував Андрій Чуріков.
Купальня на струмках, на яких зроблено ті ставки. Купальня знаходиться між кручею, Самбурками та Китаєвом.
Фотографував Андрій Чуріков.
Дніпро
Дніпро біля острова Водників в січні 2005.
Фотографував Виталsй Хусточка.
Сміттєспалювальний
сміттєсортувальний
завод
Біля Пирогова, під кручею, стоїть
сміттєспалювальний
сміттєсортувальний
завод «ГрінКо». В ті часи, коли сміття ще не було такої горою, що кручі вважай і нема, можна було спуститися
вниз, потоптатися по дивному грунту колишнього глиняного кар'єру, подивитись на водойму, а потім від сміття
видертись, як альпініст, на кручу.
Додано: тут мені зауважили про завод. Написали, що ГрінКо сортував сміття, а не спалював його. ОК, прийняв, виправив, дякую.