Тиждень в Індії. Паломництво до Тадж Махалу та марш поспіхом по «золотому трикутнику» (Делі, Агра, Джайпур), плюс Варанасі, Харідвар та Рішикеш.
Вирішив розділити цю розповідь на окремі про кожне місто. Раніше тут було одразу усе, а тепер буде ось так.
Рішікеш
Ми пересувались Індією у вагонах класу «сліпер» (sleeper class), бо в інших є кондиціонери, які завжди увімкнені занадто сильно, та можна застудитися. Сліпери просто мають вікна без скла, просто з решітками.
В Індії повсюди можна зарядити мобілку. Тільки розетки незвичні. В аеропорту доводилось підпирати штекер коробкою, бо інакше він відпадав. В сліпер-вагоні ось такі розетки.
Списки з прізвищами пасажирів клеять на вагони та на спеціальні дошки на вокзалах. Таке ставлення до приватності зветься PNR Chart. Багато мононімів. Довгі прізвища обрізані. По чотири людини на один номер сидіння.
Перед тим як виїхати на злітну смугу, капітан повідомив прогноз погоди в Києві — +18°. В салоні прокотився смішок. Прилетіли, а в Києві — +9°. Приготувались вмирати у своїх футболках. Але воно виявилося таке своє, що не холодно.
Це був мій перший політ літаком у свідомому віці.