Перший день дві тисячі дев'ятнадцятого року на вокзалі закарпатського містечка Берегове.
Чому «Берегове», якщо серйозних берегів тут нема?
Рейки вузькоколійки «Боржавська вузькоколійна залізниця» біля звичайного вокзалу. На час цієї розповіді — берегівська гілка не працювала. Місцеві не впевнені, чи запрацює колись, чи ні.
Порожні вулиці зранку першого дня нового року.
Собаки бігають порожнім містом.
Більшість написів — двомовні.
A legtöbb tábla kétnyelvű volt.
Подекуди висять угорські вінки.
Музей Береговщини не працював, але хтось зсередини таки пустив двох моїх друзів подивитись експозицію. Я в музей не пішов, залишився берегти наші рюкзаки.
Прикольний кран в стіні музею.
У кутку подвір'я музею стоять звідкись демонтовані радянські скульптурки: солдат, у якого прибрано тулуб,
та жінка.
Музей мав великий плац. По периметру були доріжки, як от ця, та підсобки.
Гучномовець у вікні.
Багато бруківки. На фото — вулиця Б. Ліннера.
Ось цю літню сцену з краю міста називають Амфітеатром.
Сцена не закинута — сидіння нові, все чисте.
Річка Верке виглядає не круто.
Через Верке є багато мостів та місточків.
Старий міст — цікавинка.
Інші мости просто виконують свою функцію.
Відведення опадів далеко за тротуар. Це дуже ввічливо!
Організація збору сміття у приватному секторі.
Табличка про злого собаку на угорській.
Конструктивізм, якщо не помиляюсь.
Одна з багатоповерхівок.
Заліз на найближчий пагорб. Карта каже, що пагорб зветься Керек. На вершину йде грунтівка, з якої зроблено дорогу страждань (via dolorosa). Це просто хрести встановлено. На вершині пагорба встановлено білий хрест з двома флагштоками.
Грунтова дорога на пагорб йде повз виноградники.
Один з хрестів біля дороги.
На вершині пагорба стояли декілька могил в тіні декількох дерев.
З пагорбу Керек було видно вкрите снігом Берегове.
Та інші пагорби.