Перший день дві тисячі дев'ятнадцятого року на вокзалі закарпатського містечка Берегове.


Чому «Берегове», якщо серйозних берегів тут нема?

Рейки вузькоколійки «Боржавська вузькоколійна залізниця» біля звичайного вокзалу. На час цієї розповіді — берегівська гілка не працювала. Місцеві не впевнені, чи запрацює колись, чи ні.

Порожні вулиці зранку першого дня нового року.


Собаки бігають порожнім містом.

Більшість написів — двомовні.
A legtöbb tábla kétnyelvű volt.

Подекуди висять угорські вінки.

Музей Береговщини не працював, але хтось зсередини таки пустив двох моїх друзів подивитись експозицію. Я в музей не пішов, залишився берегти наші рюкзаки.

Прикольний кран в стіні музею.

У кутку подвір'я музею стоять звідкись демонтовані радянські скульптурки: солдат, у якого прибрано тулуб,

та жінка.

Музей мав великий плац. По периметру були доріжки, як от ця, та підсобки.

Гучномовець у вікні.

Багато бруківки. На фото — вулиця Б. Ліннера.

Ось цю літню сцену з краю міста називають Амфітеатром.

Сцена не закинута — сидіння нові, все чисте.


Річка Верке виглядає не круто.


Через Верке є багато мостів та місточків.

Старий міст — цікавинка.

Інші мости просто виконують свою функцію.

Відведення опадів далеко за тротуар. Це дуже ввічливо!

Організація збору сміття у приватному секторі.

Табличка про злого собаку на угорській.

Конструктивізм, якщо не помиляюсь.

Одна з багатоповерхівок.

Заліз на найближчий пагорб. Карта каже, що пагорб зветься Керек. На вершину йде грунтівка, з якої зроблено дорогу страждань (via dolorosa). Це просто хрести встановлено. На вершині пагорба встановлено білий хрест з двома флагштоками.
Грунтова дорога на пагорб йде повз виноградники.


Один з хрестів біля дороги.


На вершині пагорба стояли декілька могил в тіні декількох дерев.

З пагорбу Керек було видно вкрите снігом Берегове.



Та інші пагорби.

