Краще я відріжу вуха, ніж «Шансон» я буду слухать!

Колись на одній з своїх перших робот мав доступ до таких засобів для творчості, як ксерокс, ножиці, та залишки клейкого паперу. Здається, я просто спробував скопіювати свою рожу, але стало страшно дивитись на сильне світло, тому рожу поклав боком. Виповзло вухо. Від погляду на той проміжний результат запрацював ланцюг асоціацій, та вигадалася ця фраза. Зробив ксерофотку свого вуха з ножицями, зробив летеринг з клейкого паперу, зробив з цього оригіналу декілька копій-наліпок, розміром десь 12x12 см. Ось така історія.

Версія про дабстеп

Варто зазначити, що насправді все ж таки краще слухати ту погану музику, ніж відрізати собі вуха. Таке життя.