Але я залишився на 99.9% цілим. А 🚲 навіть не подряпався 👍.
Як так-то ❓
День був сонячний, вітер був слабкий. Я собі їхав — з мигалками зпереду та ззаду! — рівно прямо краєм асфальту столички. Не відхилявся від своєї лінії. По зустрічній (на Витачів, певно) проїхала група мотоциклістів, після чого я почув короткий гучний звук, ніби
біля вуха три товсті пластикові листи вдарили один об інший.
💥‼️
Після того я зрозумів, що лежу на тому піску, що слугує столичці узбіччям, і ще за секунду зрозумів, що мене збили ззаду. Я був окремо від велосипеду — з контактних педалей вистібнутий. Трошки попереду з'їхала на узбіччя та стала на аварійці світло-блакитна автівка. Між мною та автівкою на асфальті валялося праве дзеркало заднього огляду та декілька його уламків. Велокомп пищить: розпізнано падіння, чи ти цілий? Так / ні. Натиснув «Так».
З автівки вийшов переляканий водій, підійшов. Я йому навіть руку потиснув під адреналіном. Мабуть, не треба було? Я себе перевірив, наскільки міг: стояв та ходив, кінцівки працюють, шолом цілий (хоча він цокнув боком дорогу = спас мене). Було відчуття, що подряпав лікоть та трохи спину біля жопи. Дірки у шмотках: на лікті та на рюкзаку. На Страві ось так це виглядає:
Нокдаун!
Той звук, я так собі думаю, був сумішшю удару дзеркала об кермо, удару мого рюкзака та, можливо, шолому об бік автівки, а ще звуку вистібування шипів з педалей.
— Так а що водій?
Водій чесно сказав, що він... 🥁
...задивився на тих 🏍️🏍️🏍️🏍️ і не дивився на свою смугу руху!
Це все швидко було. Зателефонувала дружина — її повідомив велокомп (він теж вцілів). Сказав їй, що наче все ОК, живий та цілий. Під час того побачив, що і телефон теж цілий.
Поїхав тихенько додому бічними дорогами. В Українці випив ☕, перевдягнувся та пішов на сімейне свято за стіл!
З часом я зрозумів, що в лікті можливо щось засіло, бо не міг іноді на нього спиратися. Але й це теж пройшло.
Тепер про сумне. 😔
Шановні водії!
Не всім так повезло, як мені цього разу. Хтось цього ж 2024-го року вбив поважну людину — лікаря, пішовши на обгін, не впевнившись у тому, що на зустрічній нікого нема. А там було з десяток велосипедистів — не макове зернятко, яке важко розгледіти. Вони не порушували ПДР. Я знав його трохи. Пам'ятайте та їздіть уважно. Не кожен велосипедист такий лоботряс, як я. Когось з них буде шкода.Я і сам водій. Цього разу вижив.
Шановні велосипедисти!
Пам'ятайте, що досвід та виконання ПДР не обов'язково спасуть. Я себе вважаю досвіченим. І Док був досвіченим. Шоломи беріть, в них ми красивіші навіть за мотоциклістів! Трохи допомагають. Більше порад, на жаль, не маю. Не кататися? Все одно щось вб'є.
