Подорожі 74 дописи з фотографіями
Кишинів
Декілька фоток з Кишиніву. Їздив на фестиваль «Арт-лабіринт».
Закинута будівля цирку.
Центр Кишиніва має прямокутну сітку з вулиць, так само, як в центрах Дніпра, Одеси, Черкас.
Трапляються старі тролейбуси.
Є й нові тролейбуси.
Годинник в дасі тролейбусної зупинки.
Годинник на одному з кутів перехрестя.
Парк «Valea Morilor». Читається «валя морілор». Цікава задачка для мозку — намагатися розуміти написи, базуючись на своєму запасі романо-германських коренів. З «валею» мозок розібрався — очевидно, це «долина». А ось «р» в слові «морілор» збили з пантелику. «Смерть»? Невесело для міського топоніму. А що тоді? Виявилося, що то «долина млинів». І хто запхав звук «р» у млин...
Сходи до ставків були дуже закинуті.
Ставок Валя-Морілор та пляж.
Вікіпедія каже, що з 2006 по 2009 ставок стояв без води. На картах Мікрософта та Яндекса показані ще старі фото без води. А Гугл вже показує воду, то можна порівняти.
Модна водонапірна вежа 19-го сторіччя стоїть на розі вулиць Олексія Матеєвича та мітрополита Балунеску-Бодоні.
Затишна вулиця Марії Чеботарі.
Елемент старого стиля Кишиніва — такі зубчаті бетонні огорожі зі квітковими горщиками в комплекті:
Час їхати на вокзал. Біля зупинки тролейбусу сяє «бісеріка». Базилика? Так, саме вона. Хто знов запхав звук «р» у це слово? Почитав потім, і, здається, що справа ось у чому. Колись сюди прийшли римляне та стали насаджувати свою мову. А насадити мову так, щоб все пройшло гладко — такого не буває. Надто складно проконтролювати. Мова, яку поглинають (термін «субстрат») теж впливає на процес.
Вокзал вразив своєю закинутістю на непотрібністю. Привокзальна площа (п'яцца гарії, piaţa gării) стоїть без світла, та на неї не заїжджають тролейбуси — ніби у них на маршруті є більш важливі місця. На площі було дуже мало людей.
А от будівля вокзалу серйозна та симпатична.
Перша платформа чиста, відремонтована, а за кольором майже така ж сама, як оформлення потягу Кишинів—Москва.